Сухомлинський про професію вчителя
"Головне завдання
початкових класів – це навчити дитину вчитися, сформувати інструмент, без якого
дитина стає невстигаючою, нездібною…Цим інструментом є п’ять умінь: вміння
спостерігати, думати, висловлювати думку про те, що бачу, роблю, думаю,
спостерігаю, читати, писати."
«Урок – це дзеркало
загальної і педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального
багатства, показник його світогляду, ерудиції»
"Учитель готується
до хорошого уроку все життя... Така духовна і філософська основа нашої професії
і технологія нашої праці: щоб дати учням іскорку знань, вчителеві треба
ввібрати ціле море світла".
Як створити колектив
однодумців, об'єднаних єдиною педагогічною ідеєю. "Педагогічна ідея - це
крила, на яких підноситься колективна творчість. Ідея надихає колектив, і
починається найцікавіше й найпотрібніше в шкільному житті - колективна
дослідницька робота".
Творчість – це не сума
знань, а особлива спрямованість інтелекту, особливий взаємозв’язок між
інтелектуальним життям особистості і проявом її сил в активній діяльності.
"Серце віддаю
дітям"
"Кожна дитина
повинна бути щасливою"
«Несу любов до дитини
через все життя...»
“Вчительська професія, -
це людинознавство, постійне, те, що ніколи не припиняється, проникнення у
складний духовний світ людини. Чудова риса – постійно відкривати в людині нове,
дивуватися новому, бачити людину в процесі її становлення – один із тих корінь,
які живлять покликання до педагогічної праці. ”
«Ми маємо справу з
найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті, - з
людиною.»
«Наша праця - формування
людини, і це покладає на нас особливу відповідальність, яку ні з чим не
зіставити».
Вимоги до діяльності
вчителя:
1. Систематичне
піклування про всебічний розвиток дитини.
2. Любов
до дітей і кожної окремої дитини.
3. Повага
до дитини, вміння бачити в кожній людині особистість.
4. Віра
в дитину як запорука педагогічного успіху.
5. Глибоке
знання дитини.
6. Розуміння
дитини – педагогічна емпатія.
7. Бережливе
ставлення до духовного світу і природи дитини.
8. Вміння
розвивати у дитини почуття власної гідності.
9. Вміння
включати дитину в коло інтересів, життя і турбот інших людей.
10. Бути другом,
мудрим радником дитини.
Властивості педагогічної
професії:
а) «Ми маємо справу з
найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті, - з людиною.
Від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її
життя, здоров'я, розум, характер, воля, громадянське й інтелектуальне обличчя,
її місце і роль у житті, її щастя»;
б) кінцевий результат
праці віддалений в часі;
в) багатофакторність
впливів на дитину, «... завдання - боротися за людину, переборювати негативні
впливи і давати простір позитивним ». Розумний, умілий, мудрий вихователь;
г) «Об'єкт нашої праці -
найтонші сфери духовного життя особистості, яка формується, - розум, почуття,
воля, переконаність, самосвідомість». Впливати тим же. Найважливіші інструменти
впливу - слово, краса довкілля і мистецтва,
Якості педагога -
майстра:
1) "Учительська
професія - це людинознавство, постійне проникнення в складний духовний світ
людини, який ніколи не припиняється... Це подив перед багатогранністю і
невичерпністю людською";
2) " ... практична
педагогіка - це знання й уміння, не тільки доведені до ступеня майстерності,
але й підняті до рівня мистецтва... виховувати й відчувати її індивідуальний
світ";
3) "
Наріжний камінь педагогічного покликання - це глибока віра в можливість
успішного виховання кожної дитини». Терплячість до дитячих слабостей, мудрість
в розумінні дитини, конфліктів:
4) «Гармонія серця і
розуму» педагога. «Чуйність, сердечна турбота про людину - це плоть і кров
педагогічного покликання»;
5) «... Уміння
настроювати себе на задушевну розмову з учнем, особливо з підлітком,
надзвичайно важливе в тій майстерні педагогічних засобів, яку повинен створити
для себе кожний учитель. Це вміння треба виховувати в собі, створювати,
удосконалювати, «відшліфовувати», робити тоншим і більш дійовим... необхідно
глибоко проникати в душу дитини, вдумуватися в те, чим вона живе, як вона
дивиться на світ, чим є для неї люди, що оточують її.
Дорогий мій колега, щоб
стати справжнім вихователем, треба пройти цю школу сердечності - протягом
тривалого часу пізнавати серцем усе, чим живе, що думає, з чого радіє й чим
засмучується ваш вихованець. Це одна з найтонших речей у нашій педагогічній
справі»
Головними рисами такого
вихователя – гуманіста є :
1.Мудрі любов і влада
педагога над розумом і душею дитини.
2.Багатство думки,
висока загальна культура.
3.Спільні з дитиною
погляди на життя, людину як найвищу цінність.
4.Здатність зцілення
душевних ран дитини.
5.Ніжне, ласкаве
ставлення до дитини.
Немає коментарів:
Дописати коментар