Працю
вчителя ні з чим не можна ні порівняти, ні зіставити. Ткач уже через годину
бачить плоди своїх турбот. Сталевар через кілька годин радіє з вогненного
потоку металу — це вершина його мрії; орач, сіяч, хлібороб через кілька
місяців милується колосками і жменею зерна, вирощеного на полі... А вчителеві
треба працювати роки і роки, щоб побачити предмет свого творіння; буває
минають десятиріччя, і ледве-ледве починає позначатися те, що ти замислив;
нікого так часто не відвідує почуття незадоволення, як учителя; ні в якому
ділі помилки і невдачі не приведуть до таких тяжких наслідків, як в
учительському. Учитель зобов'язаний перед суспільством, перед твоїми батьками
працювати тільки добре; кожна крихта твоєї людської краси — це його безсонні
ночі, сивина, неповоротні хвилини його особистого щастя — так, учителеві
часто буває ніколи подумати про себе, бо він змушений думати про інших, і це
для нього не самопожертва, не покірливе підкорення долі, а справжнє щастя
особистого життя.
|
В.
О. Сухомлинський
|
Приємно, що ви заглянули на мій блог!
Буду рада, якщо інформація, розміщена в блозі, стане корисною для Вас!
Головна
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Дякую, Маріє Василівно, за цікавий та змістовний блог. Я свій лише створила. Тепер от думаю, як і чим його наповнювати (бо не дуже спец. в подібних справах). Не підкажете, як ви створювали ось ці "віконечка" (не знаю як правильно назвати, куди вміщували ворд-документ. Буду вдячна за допомогу.
ВідповістиВидалити